Чому необхідно інвестувати

Інвестування на фондовому ринку – це життєво важлива необхідність!

Чому інвестування на фондовому ринку - необхідність? Так побудоване життя, що гроші на майбутнє необхідно відкладати та заощаджувати. У кожної людини свої потреби: один планує купити автомобіль, інший - квартиру, хтось націлений на накопичення грошей для оплати навчання своєї дитини, а когось хвилює, на які кошти він буде жити на схилі літ. І саме фондовий ринок відкриває такі можливості.

Чому - важлива необхідність? Вік кожної людини можна розділити на три періоди:

Перший – період навчання та залежності від батьків – не заробляємо гроші.

Другий - працездатний вік – найвищій рівень доходів.

Третій - пенсійний вік – користуємося власними накопиченнями.

А це означає, що в першому періоді ми ще не маємо, а в третьому – вже не маємо можливості отримувати стабільно високий дохід. Тому саме другий період – наша активність, спрямована на збереження та накопичення власного капіталу.

 

До недавнього часу українські громадяни використовували два основних способи заощаджень, вкладаючи гроші або до «банки», або до банку.

Якщо гроші просто покласти до «банки», то інфляція буде щоденно зменшувати вартість Ваших заощаджень. Так, у 2018 році інфляція в Україні склала 9,8%.

 

При самостійному інвестуванні коштів у цінні папери необхідно володіти значним обсягом інформації та вміти її аналізувати (здійснювати аналіз макроекономічних даних, фінансових показників компаній-емітентів, проводити технічний аналіз тощо).

Більшість людей не мають достатньо часу, технічних можливостей і професійних знань для управління власними коштами.

 

Для того, щоб зупинити знецінення коштів, деякі громадяни конвертують свої заощадження у долари, сподіваючись на їх стабільність, проте і долар підвладний інфляції та курсовим коливанням.

 

І навіть якщо Ви вирішили берегти гроші, однієї рішучості недостатньо, тому що Вашим добрим намірам почне протидіяти інфляція. Звичайно, з метою збереження своїх коштів від інфляції можна скористатися послугами банків, поклавши гроші на депозитний рахунок під фіксований процент, втім, існує й альтернатива - інвестування на фондовому ринку. На відміну від валютних заощаджень та банківських внесків, такі інвестиції можуть принести реальний доход.

 

Але при цьому необхідно пам’ятати, що інвестування на фондовому ринку є ризикованим, тому що рівень доходності прямо пов'язаний із рівнем ризику.
 

Щоб зробити інвестування на фондовому ринку доступнішим і дешевшим, компанії з управління активами пропонують громадянам вкладати гроші у інвестиційні фонди, активами яких вони управляють.

 

Які ж переваги має спільне (колективне) інвестування

Спільне інвестування у фонди – це перевірений світовою практикою спосіб для дрібних інвесторів отримати ті ж переваги, які мають великі інституціональні інвестори, такі, як банки, страхові компанії, пенсійні фонди.

Професійне управління

Важливою перевагою при спільному інвестуванні в інвестиційні фонди є професійне управління Вашими активами. В компанії з управління активами працюють атестовані, кваліфіковані спеціалісти з багаторічним досвідом роботи у галузі інвестицій.

Економія часу

Очевидно, що час є одним з найдорожчих ресурсів для людини. Довіряючи свої кошти в управління КУА, Ви зберігаєте свій власний час, тому що у Вас не виникає необхідності вивчати ситуацію на фондовому ринку і якимось чином реагувати на неї. Такі функції через спільне інвестування бере на себе компанія з управління активами.

Прозорість

Навіть у такої високоорганізованої системи, як банківська, ми не побачимо такого рівня звітності перед вкладниками, як у системі спільного інвестування.

Наприклад, відкриті фонди щоденно оприлюднюють інформацію щодо вартості чистих активів та надають контролюючим органам (Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку) звітність щодо вартості цінних паперів та складу портфеля фонду, що робить інвестиційні фонди одним з найпрозоріших інструментів інвестування.

Відкритість

Ознайомившись з головним документом фонду - Проспектом емісії, зацікавлений інвестор може без перешкод зрозуміти стратегію фонду на ринку, його позицію відносно ризиків та доходності.

Диверсифікація

Інвестиції завжди були і будуть підвладні ризикам, але при бажанні при спільному інвестуванні ризики можна знижувати шляхом диверсифікації портфеля фонду, тобто формувати інвестиційний портфель з широкого спектра цінних паперів таким чином, щоб зниження вартості одних цінних паперів компенсувалося зростанням вартості інших.

Щоб сформувати диверсифікований портфель при самостійному інвестуванні, необхідно володіти чималими коштами, а КУА, управляючи значними грошовими ресурсами, має можливість купувати різні фінансові інструменти - акції, облігації, депозитні сертифікати, векселі. І таким чином реалізується одна з аксіом інвестування – яйця розкладаються по різних кошиках.

Низькі операційні витрати

При управлінні великою кількістю дрібних інвестицій як одним великим портфелем при спільному інвестуванні економія досягається за рахунок масштабу операцій.

Інвестиційні фонди можна порівняти з оптовими покупцями, які купують товари та послуги за більш низькими цінами. Зниження операційних витрат позитивно впливає на загальний інвестиційний результат фонду, а отже, і на кінцевий результат кожного інвестора.

Пільгове оподаткування

У межах фонду при спільному інвестуванні доходи інвестора не оподатковуються до моменту отримання виплат. У самому ж фонді проміжні доходи реінвестуються без необхідності сплати податків, оскільки фонд податок на прибуток не сплачує.

У випадку самостійного інвестування шляхом придбання цінних паперів, це неможливо: проміжні доходи інвестора від продажу акцій або облігацій, від отримання по них дивідендів або процентів підлягають оподаткуванню.

Право на весь зароблений фондом прибуток, а не тільки на його частину. Якщо Ви поклали свої гроші на банківський депозит і банк використає їх вдало, то Ваші гроші можуть принести дуже високий доход. Однак цей доход буде не Вашим, а доходом банку: зобов’язання банку перед Вами – тільки у розмірі покладеної Вами суми і обумовленого банківською ставкою відсотка.

У фондах при спільному інвестуванні – інша ситуація. Увесь отриманий за рахунок грошей інвесторів прибуток є прибутком інвесторів, за виключенням витрат на управління – винагороди і премії компанії з управління активами (якщо остання передбачена документами фонду); винагороди торговця цінними паперами, зберігача, реєстратора, аудитора тощо.

Як обрати інвестиційний фонд

Інвестиційні фонди відрізняються між собою. Кожний з них розрахований на свого інвестора.

Існує декілька параметрів для того, щоб інвестору було легше обрати інвестиційний фонд:

  • сума інвестування – вільні кошти, що призначені для інвестування
  • інвестиційний горизонт - час, на який інвестор згоден віддати свої гроші працювати
  • інвестиційна стратегія фонду
  • інвестиційний темперамент інвестора

Коли виникає необхідність обрати інвестиційний фонд, основне, що необхідно враховувати, - співвідношення прийнятного ризику до очікуваної доходності

Коли інвестор хоче обрати інвестиційний фонд, йому необхідно знати, що відповідно до інвестиційної стратегії інвестиційні фонди можуть бути:

  • ризикованими (фонди акцій)

  • консервативними (фонди облігацій)

  • збалансованими (змішані за структурою активів).

За своєю природою фонди акцій найбільш ризиковані, але й потенційно найбільш доходні.

На противагу їм фонди облігацій найменш ризиковані і, відповідно, найменш доходні. Як правило, доходність фондів облігацій ледь перевищує банківський депозит.

У збалансованих фондах ризики врівноважені, а доходність перевищує доходність консервативних фондів.

Коли інвестор хоче обрати інвестиційний фонд, йому необхідно знати, що залежно від порядку здійснення діяльності інвестиційні фонди можуть бути трьох типів:

  • відкритого

  • інтервального

  • закритого

Цінні папери відкритого фонду інвестор може придбати та продати у будь-який робочий день тільки компанії з управління активами; відчуження цінних паперів третім особам не дозволяється, крім випадків спадкоємства і дарування.

Цінні папери інтервального фонду інвестор може продати лише протягом обумовленого в Проспекті емісії періоду (інтервалу). Протягом терміну їх розміщення і викупу компанією з управління активами обертання цінних паперів ІСИ інтервального типу обмежується.

Наприклад, цінні папери інтервального фонду «Народний» в Києві можна придбати щодня, а продати три рази в місяць – 5,15 і 25 числа.

Такі фонди є безстроковими (створеними на невизначений строк діяльності).

Інвестиційний фонд закритого типу може бути тільки строковим.

Компанія з управління активами та сам фонд відповідно до законодавства не зобов'язані викуповувати цінні папери інвестора до моменту закриття фонду.

Інвестиційний фонд може бути:

  • диверсифікованим або

  • недиверсифікованим

Диверсифіковані фонди жорстко контролюються щодо напрямків та обсягів інвестування у той чи інший актив.

Інвестиційні фонди відкритого та інтервального типу можуть бути тільки диверсифікованими.

За своєю організаційно-правовою формою розрізняються фонди:

  • пайові

  • корпоративні

Корпоративний фонд є юридичною особою, що створюється у формі відкритого акціонерного товариства, а кожен учасник фонду є його повноправним акціонером.

Компанія, яка управляє активами корпоративного фонду, здійснює свою діяльність на підставі відповідного договору.

Власник акції отримує право голосу на загальних зборах акціонерів, які періодично скликаються і на яких приймаються рішення щодо діяльності фонду.

У випадках, передбачених законодавством, КУА може бути замінена за рішенням загальних зборів акціонерів.

Корпоративні інвестиційні фонди відповідно до законодавства можуть бути відкритого, інтервального та закритого типу.

В Україні, як правило, корпоративні фонди є закритими за типом та недиверсифікованими за видом.

Пайовий фонд, на відміну від корпоративного, не є юридичною особою.

Активи пайового фонду належать інвесторам на правах спільної частковоївласності, перебувають в управлінні компанії з управління активами і обліковуються окремо від результатів господарської діяльності КУА.

Такий фонд створюється компанією з управління активами, яка випускає інвестиційні сертифікати фонду. Купуючи інвестиційні сертифікати, інвестори стають учасниками пайового фонду.

Інвестор може купити та продати сертифікати відкритого фонду лише компанії з управління активами; відчуження цінних паперів третім особам не дозволяється, крім випадків правонаступництва, успадкування та дарування.

Цінні папери ІСІ закритого типу підлягають вільному обігу на ринку цінних паперів. Їх можна продати третій особі, подарувати, використати як заставу або просто сховати «у шухлядку».

Обіг цінних паперів ІСІ інтервального типу обмежується протягом строку їх розміщення та викупу компанією з управління активами.

ВАЖЛИВО

Кожен інвестор, приймаючи рішення обрати інвестиційний фонд, має уважно ознайомитися з Проспектом емісії фонду, який включає у себе Регламент та Інвестиційну декларацію інвестиційного фонду.

В цих документах, серед іншого, викладені інвестиційна стратегія та обмеження щодо діяльності фонду. Інвестор має пересвідчитись, чи відповідають ці завдання його особистим потребам і очікуванням.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ

Якщо Ви зацікавились інвестиційними фондами і вирішили вкласти в них свої гроші, не поспішайте. Перед тим, як обрати інвестиційний фонд, спершу ознайомтесь з працюючими на фондовому ринку компаніями з управління активами (КУА) та інвестиційними фондами, якими вони управляють (ІСІ).

З чого ж складається доход інвестора

Доход інвестора складається з приросту вартості цінних паперів фонду та дивідендів, що нараховуються за цінними паперами ІСІ, якщо їх виплата передбачена документами фонду.

Правдою про фондовий ринок є те, що купуючи цінні папери, можна багато заробити. Друга частина правди про фондовий ринок полягає у тому, що на ньому можна і втратити. Колишні успіхи не гарантують свого повторення у майбутньому, хоча і дозволяють обґрунтовано на це сподіватися. Вкладена сума ("тіло інвестиції") може як збільшуватися, так і зменшуватися.

У інвестиційних фондах доход інвестора отримується не у вигляді фіксованого відсотка, як за банківським депозитом. Реалізувати свій доход інвестор може лише при продажу належних йому акцій або інвестиційних сертифікатів (ІС). Якщо цінні папери інвестор продає самому фонду або компанії з управління активами, то ціна формується виходячи з вартості акції/ІС фонду на момент продажу.

Для того, щоб дізнатись вартість однієї акції/ІС фонду, треба вартість чистих активів фонду поділити на кількість акцій/ІС фонду, що знаходяться у обігу.

вартість акції (ІС) = ВЧА фонду/число акцій (ІС) у обігу

Виникає питання: а що таке вартість чистих активів фонду?

Вартість чистих активів фонду (ВЧА) - це активи фонду (майно, яким володіє фонд - цінні папери, депозити, грошові кошти тощо) мінус зобов’язання фонду перед третіми особами (нарахована, але не сплачена винагорода КУА, торговця цінними паперами; ще не сплачені кошти за прийняті до активів фонду цінні папери тощо).

ВЧА фонду = активи фонду - зобов’язання фонду

Отже, якщо при незмінній кількості акцій (ІС) фонду ринкова вартість цінних паперів або іншого майна у портфелі фонду зростає, то зростає і вартість акцій (ІС) фонду, і навпаки, якщо ринкова вартість цінних паперів або іншого майна у портфелі фонду зменшується, то зменшується і вартість акцій (ІС) фонду.

Цінні папери закритих та інтервальних ІСІ можна також продати третій особі. У такому випадку ціна буде визначатися за згодою покупця і продавця.

Доходність фонду не гарантується ні державою, ні компанією з управління активами. Компанія з управління активами також не має права надавати будь-які гарантії щодо майбутньої доходності.

Хто контролює діяльність компанії з управління активами

В Україні діяльність компанії з управління активами знаходиться під перехресним наглядом, жорстко регулюється і контролюється державними органами та іншими організаціями.

Основні заходи захисту інвесторів інвестиційних фондів викладені у Законі України "Про інститути спільного інвестування".

Компанія з управління активами має право здійснювати свою діяльність лише на підставі відповідної ліцензії.

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) видає таку ліцензію за умови, що:

  • компетентні органи Національної комісії затвердили установчі документи КУА
  • розмір статутного капіталу КУА, сплачений грошовими коштами, становить суму не меншу, ніж сума, еквівалентна 300 000 євро за офіційним обмінним курсом НБУ на дату державної реєстрації юридичної особи
  • керівні посадові особи компанії з управління активами, а також спеціалісти КУА пройшли сертифікацію у законодавчо встановленому порядку

Для того, щоб КУА не змогла зловживати коштами інвесторів, законодавством запроваджено ведення відокремленого від компанії обліку активів фонду незалежним Зберігачем . Функцію Зберігача виконує комерційний банк, що має відповідну ліцензію НКЦПФР.

Зберігач проводить перевірку правильності розрахунку вартості чистих активів ІСІ, виконаного КУА; здійснює контроль за законністю проведення операцій з активами ІСІ; діє виключно на користь інвесторів.

Якщо зберігач виявляє порушення з боку КУА, то він зобов'язаний повідомити про це НКЦПФР, а також може вимагати скликання позачергових зборів акціонерів корпоративного інвестиційного фонду.

Органами, які здійснюють контроль діяльності КУА з боку інвесторів, є Наглядова рада ІСІ, а також збори акціонерів (для корпоративного інвестиційного фонду). Спостережна рада формується з числа інвесторів, які придбали цінні папери ІСІ.

Регулювання діяльності КУА відбувається також у межах її членства у саморегулівній організації професійних учасників ринку цінних паперів. Для КУА такою організацією є Українська асоціація інвестиційного бізнесу (УАІБ).

Контроль з боку держави здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку:

  • КУА подає Національній комісії щоденні, квартальні та річні звіти про діяльність ІСІ;
  • Національна комісія проводить перевірку роботи КУА. У разі виявлення порушень, застосовує до КУА передбачені законодавством заходи впливу.

Компанія з управління активами щорічно проходить перевірку незалежною аудиторською фірмою.

Оподаткування

Особливості оподаткування дивіться за посиланням.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ

Учасник фонду сплачує податок з доходу самостійно, керуючись діючим законодавством України. Вся відповідальність за сплату податку покладається на самого інвестора.

Інвестор - фізична особа самостійно подає декларацію про доход/збиток до податкової інспекції за місцем реєстрації у звітний період (до 1 квітня наступного року).

За більш детальною інформацією звертайтеся до менеджерів Департаменту з продажу за телефоном (044) 246 73 50, (050) 011 41 40.

Що порадити інвестору

Фондовий ринок пропонує інвестору великі можливості, але для того, щоб успішно ними скористатися, необхідно дотримуватись основних правил гри на ньому.

1. Управління активами краще довірити професіоналам.

Управління активами довіряйте компанії, яка витримала перевірку часом, має досвід роботи і добру репутацію на фондовому ринку. Також зверніть увагу на суму активів, яка знаходиться в управлінні компанії.

2. Не спокушайтеся надвисокою доходністю.

Постійно пам'ятайте про дві зворотні сторони інвестиційного процесу – доходність та ризик. Чим більша потенційна доходність, тим більший рівень ризику.

3. На фондовому ринку не буває поганої погоди.

Фондовий ринок будь-якої країни живе і дихає немов людина, йому притаманні як періоди підйому, так і періоди спаду. За кожним зниженням або навіть падінням фондового ринку обов'язково приходить підвищення.

Здається, це проста істина. І все-таки про це часто забувають інвестори і тому зазнають збитків, передчасно продаючи свої цінні папери за низькими цінами. Корекція ринку - найкращий час для входження у інвестиційний фонд, тобто купівлі цінних паперів за зниженими цінами.

4. Не інвестуйте гроші на короткий строк.

Однією з головних передумов успішного інвестування є час, на який Ви вкладаєте гроші. Якщо проаналізувати динаміку фондових ринків за 5,10,15 років, можна переконатись, що вони завжди зростають разом з розвитком економік країн.

І якщо Вам здається, що на довгий час інвестувати недоцільно, цілком ймовірно, що років через десять Ви дізнаєтесь про мільйонерів, які сьогодні думають інакше. Час може навіть не дуже великі кошти перетворити у багатство, тому що саме час знижує вплив ризику на інвестиції до мінімуму.

І навпаки, чим коротший строк інвестування, тим більше воно стає схожим на гру в казино, де все вирішує фортуна.

Інвестиційні фонди – не спекулятивний інструмент, а інструмент довгострокових вкладень, вони не люблять «коротких» грошей і нагороджують терплячого інвестора. Мінімальний строк інвестування, на який ми радимо орієнтуватися інвестору, має бути не менше року.

Ніколи не вкладайте у фондовий ринок гроші, які незабаром можуть стати необхідними. Якщо цінні папери „упадуть” саме в такий момент, Ви можете зазнати збитків.

5. Ніколи не інвестуйте свої останні гроші.

Експерти радять вкладати у інвестиційні фонди від 30% до 50% своїх заощаджень. Багато проблем виникає тоді, коли люди, не дотримуючись цього принципу, для придбання цінних паперів беруть кредити або позичають гроші у друзів, сусідів, родичів. Іншими словами, не купуйте торт, якщо на Вашому столі немає хліба і вина.

6. Акції завжди були і будуть вигіднішими за гроші.

Причина цього полягає в інфляції. Якщо Ви просто відкладаєте гроші, то з часом їх «з'їдає» інфляція і цінність грошей зменшується. Ви не можете сьогодні купити на Ваші гроші стільки ж, скільки могли купити десять років тому. Як інфляція зменшує вартість грошей, так вона збільшує вартість акцій.

Акції є часткою власності в акціонерному товаристві, тобто часткою власності у товарах та послугах, які виробляє та надає це товариство. Якщо товари та послуги під впливом інфляції стають дорожчими, то відповідно, дорожчими стають і акції підприємства, що їх виробляє.

 

За більш детальною інформацією звертайтеся до менеджерів Департаменту з продажу за телефоном (044) 246 73 50, (050) 011 41 40.