• Чому люди інвестують

  • Які переваги має спільне (колективне) інвестування

  • Як обрати інвестиційний фонд

  • З чого складається доход інвестора

  • Хто контролює діяльність компанії з управління активами

  • Оподаткування

  • Що порадити інвестору

 

Чому люди інвестують

 

Інвестування на фондовому ринку – це життєво важлива необхідність! 

Так побудоване життя, що гроші на майбутнє необхідно відкладати та заощаджувати. У кожної людини свої потреби: один планує купити автомобіль, інший - квартиру, хтось націлений на накопичення грошей для оплати навчання своєї дитини, а когось хвилює, на які кошти він буде жити на схилі літ. І саме фондовий ринок відкриває такі можливості.

Вік кожної людини можна розділити на три періоди: 

Перший – період навчання та залежності від батьків – не заробляємо гроші.

Другий - працездатний вік – найвищій рівень доходів.

Третій - пенсійний вік – користуємося власними заощадженнями.

А це означає, що в першому періоді ми ще не маємо, а в третьому – вже не маємо можливості отримувати стабільно високий дохід. Тому саме другий період – наша активність, спрямована на збереження та накопичення власного капіталу.

При самостійному інвестуванні коштів у цінні папери необхідно володіти значним обсягом інформації та вміти її аналізувати (здійснювати аналіз макроекономічних даних, фінансових показників компаній-емітентів, проводити технічний аналіз тощо). Більшість людей не мають достатньо часу, технічних можливостей і професійних знань для управління власними коштами.

Для того, щоб зупинити знецінення коштів, деякі громадяни конвертують свої заощадження у долари, сподіваючись на їх стабільність, проте і долар схильний до інфляції та курсових коливань.

На відміну від валютних заощаджень та банківських депозитів, інвестування на фондовому ринку може принести великий дохід. Але при цьому необхідно пам’ятати, що інвестиції на фондовому ринку відносяться до ризикованих, та рівень доходності безпосередньо пов'язаний із рівнем ризику.

Щоб зробити інвестування на фондовому ринку доступним, легким і недорогим, компанії з управління активами пропонують громадянам вкладати кошти в інвестиційні фонди, якими вони управляють.

Які переваги має спільне (колективне) інвестування

Спільне інвестування у фонди – це перевірений світовою практикою спосіб для дрібних інвесторів отримати ті ж переваги, які мають великі інституціональні інвестори, такі, як банки, страхові компанії, пенсійні фонди.

Професійне управління

Важливою перевагою при спільному інвестуванні в інвестиційні фонди є професійне управління активами клієнтів. В компанії з управління активами працюють атестовані, кваліфіковані спеціалісти з багаторічним досвідом роботи у галузі інвестицій.

Економія часу 

Очевидно, що час є одним із найдорожчих ресурсів для людини. Довіряючи свої кошти в управління КУА, Ви зберігаєте власний час, тому що у Вас не виникає необхідності вивчати ситуацію на фондовому ринку і якимось чином реагувати на неї. Такі функції через спільне інвестування бере на себе компанія з управління активами.

Прозорість 

Навіть у такій високоорганізованій системі, як банківська, ми не побачимо такого рівня звітності перед вкладниками, як у системі спільного інвестування. 

Наприклад, відкриті фонди щоденно оприлюднюють інформацію щодо вартості чистих активів та надають контролюючим органам (Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку) звітність щодо вартості цінних паперів та складу портфеля фонду. Це робить інвестиційні фонди одним з найпрозоріших інструментів інвестування.

Відкритість

Ознайомившись з головним документом фонду - Проспектом емісії, зацікавлений інвестор може легко зрозуміти стратегію фонду на ринку, його позицію відносно ризиків та доходності. 

Диверсифікація

Інвестиції завжди були і будуть схильні до ризиків. Але при спільному інвестуванні ризики можна знижувати шляхом диверсифікації портфеля фонду, тобто формувати інвестиційний портфель із широкого спектру цінних паперів таким чином, щоб зниження вартості одних цінних паперів компенсувалося зростанням вартості інших. 

Щоб сформувати диверсифікований портфель при самостійному інвестуванні, необхідно володіти чималими коштами. У той же час КУА, керуючи значними грошовими ресурсами, має можливість купувати різні фінансові інструменти - акції, облігації, банківські метали, депозитні сертифікати, векселі. Таким чином реалізується одна з аксіом інвестування – яйця розкладаються по різних кошиках.

Низькі операційні витрати

При управлінні великою кількістю дрібних інвестицій як одним великим портфелем при спільному інвестуванні економія досягається за рахунок масштабу операцій. 

Інвестиційні фонди можна порівняти з оптовими покупцями, які купують товари та послуги за більш низькими цінами. Зниження операційних витрат позитивно впливає на загальний інвестиційний результат фонду, а отже, і на кінцевий результат кожного інвестора.

Пільгове оподаткування

У межах фонду при спільному інвестуванні доходи інвестора не оподатковуються до моменту отримання виплат. У самому ж фонді проміжні доходи реінвестуються без необхідності сплати податків, оскільки фонд податок на прибуток не сплачує. 

У випадку самостійного інвестування шляхом придбання цінних паперів, це неможливо: проміжні доходи інвестора від продажу акцій або корпоративних облігацій, від отримання по них дивідендів або процентів підлягають оподаткуванню.

Право на весь зароблений фондом прибуток, а не тільки на його частину. Якщо Ви поклали свої гроші на банківський депозит, і банк використає їх вдало, то Ваші гроші можуть принести дуже високий доход. Однак цей доход буде не Вашим, а доходом банку: зобов’язання банку перед Вами – тільки у розмірі покладеної Вами суми і обумовленого банківською ставкою відсотка. 

У фондах при спільному інвестуванні – інша ситуація. Увесь отриманий за рахунок грошей інвесторів прибуток є прибутком інвесторів, за виключенням витрат на управління – винагороди і премії компанії з управління активами (якщо остання передбачена документами фонду); винагороди торговця цінними паперами, зберігача, аудитора тощо.

Як обрати інвестиційний фонд

Інвестиційні фонди відрізняються між собою. Кожен з них розрахований на свого інвестора.

Існує декілька параметрів для того, щоб інвестору було легше обрати інвестиційний фонд:

  • сума інвестування – вільні кошти, що призначені для інвестування

  • інвестиційний горизонт - час, на який інвестор згоден працевлаштувати свої кошти

  • інвестиційна стратегія фонду

  • інвестиційний темперамент інвестора 

При виборі інвестиційного фонду головне, що необхідно враховувати - співвідношення прийнятного ризику до очікуваної доходності.

Інвестиційні стратегії фондів 

Типи інвестиційних фондів

Види інвестиційних фондів

Організаційно-правова форма фондів

ВАЖЛИВО

Кожен інвестор, приймаючи рішення про вибір інвестиційного фонду, повинен уважно ознайомитися з Проспектом емісії фонду, який включає у себе Регламент та Інвестиційну декларацію фонду. 

В цих документах викладені інвестиційна стратегія та обмеження щодо діяльності фонду. Інвестор має пересвідчитись, чи відповідають ці критерії його особистим потребам і очікуванням.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ

Якщо Ви зацікавились інвестиційними фондами і вирішили вкласти в них свої гроші, не поспішайте. Перед тим, як обрати інвестиційний фонд, спочатку ознайомтесь з діючими на фондовому ринку компаніями з управління активами (КУА) та інвестиційними фондами, якими вони управляють (ІСІ). 

В цьому Вам допоможуть аналітичні та рейтингові матеріали у періодичних виданнях та у мережі Інтернет:

З чого складається доход інвестора

Правдою про фондовий ринок є те, що купуючи цінні папери, можна розбагатіти.  Є друга частина правди – на фондовому ринку можна втратити. Колишні успіхи не гарантують свого повторення у майбутньому, хоча і дозволяють обґрунтовано на це сподіватися. Вкладена сума ("тіло інвестиції") може як збільшуватися, так і зменшуватися.

Доход інвестора складається з приросту вартості цінних паперів фонду та дивідендів, що нараховуються за цінними паперами ІСІ, якщо їх виплата передбачена документами фонду.

В інвестиційних фондах Ви не отримаєте дохід у вигляді фіксованого відсотка, як за банківським депозитом. Реалізувати свій доход інвестор може при продажу належних йому акцій або інвестиційних сертифікатів (ІС). Якщо цінні папери інвестор продає самому фонду або компанії з управління активами, то ціна формується виходячи з вартості акції/ІС фонду на момент продажу.

Щоб дізнатись вартість однієї акції/ІС фонду, потрібно вартість чистих активів фонду поділити на кількість акцій/ІС фонду, що знаходяться в обігу.

Вартість акції (ІС) = ВЧА фонду/кількість акцій (ІС) в обігу

Вартість чистих активів фонду (ВЧА) - це активи фонду (майно, яким володіє фонд - цінні папери, депозити, банківські метали, грошові кошти тощо) мінус зобов’язання фонду перед третіми особами (нарахована, але не сплачена винагорода КУА, торговця цінними паперами; ще не сплачені кошти за прийняті до активів фонду цінні папери тощо).

ВЧА фонду = активи фонду - зобов’язання фонду

Доход інвестора складається з приросту вартості цінних паперів фонду. Вартість цінних паперів фонду з часом може як збільшуватися, так і зменшуватися, оскільки змінюється ринкова вартість цінних паперів та інших активів у складі портфеля (майна) фонду. Саме тому учасники інвестиційних фондів несуть ризик збитків, пов‘язаних із зміною вартості активів фонду. Цінні папери закритих та інтервальних ІСІ можна також продати третій особі. У такому випадку ціна буде визначатися за згодою покупця і продавця.

Доходність фонду не гарантується державою. Компанія з управління активами також не має права надавати будь-які гарантії щодо майбутньої доходності.

Інвесторам відкритих та інтервальних фондів доходи у вигляді процентів або дивідендів не нараховуються і не сплачуються. Учасники таких фондів отримують доход тільки при зворотному продажу своїх цінних паперів компанії з управління активами (звичайно, якщо вартість цінних паперів виросла і покрила всі витрати інвестора). 

Хто контролює діяльність компанії з управління активами

В Україні діяльність компанії з управління активами жорстко регулюється і контролюється державними органами та іншими організаціями. 

Основні способи захисту інвесторів інвестиційних фондів викладені у Законі України "Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)". 

Компанія з управління активами має право здійснювати свою діяльність лише на підставі відповідної ліцензії

Для того, щоб КУА не змогла зловживати коштами інвесторів, Законом передбачено ведення відокремленого від компанії обліку активів фонду незалежним Зберігачем. Функцію Зберігача виконує комерційний банк, що має відповідну ліцензію НКЦПФР.

Зберігач проводить перевірку правильності розрахунку вартості чистих активів ІСІ, виконаного КУА; здійснює контроль за законністю проведення операцій з активами ІСІ; діє виключно на користь інвесторів. 

Якщо зберігач виявляє порушення з боку КУА, то він зобов'язаний повідомити про це НКЦПФР, а також може вимагати скликання позачергових зборів акціонерів корпоративного інвестиційного фонду.

Органами, які здійснюють контроль діяльності КУА з боку інвесторів, є Наглядова рада ІСІ, а також збори акціонерів (для корпоративного інвестиційного фонду). Наглядова рада формується з числа інвесторів - власників цінних паперів ІСІ.

Регулювання діяльності КУА відбувається також у межах її членства у саморегулівній організації професійних учасників ринку цінних паперів. Контроль з боку держави здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку

Компанія з управління активами щорічно проходить перевірку незалежною аудиторською фірмою.

 

Оподаткування

У межах фонду кошти інвестора не оподатковуються до моменту отримання інвестором прибутку (після продажу цінних паперів).

Прибуток інвестора – це позитивна різниця між доходом, отриманим інвестором від продажу його цінних паперів (ціною продажу) та витратами, понесеними при купівлі цього цінного папера (ціною купівлі).

Фінансовий результат від здійснення операції з інвестиційними активами фізична особа зобов’язана  визначити у податковій декларації про майновий стан і доходи. У разі отримання інвестиційного прибутку такій особі необхідно cплатити ПДФО за ставкою 18 % та військовий збір за ставкою 1,5 %.

Якщо при здійсненні операцій з інвестиційними активами використовуються послуги професійного торговця цінними паперами, то професійний торговець цінними паперами  є податковим агентом, який під час кожного нарахування платнику інвестиційного прибутку нараховує (утримує) податок на доходи фізичних осіб і військовий збір та сплачує (перераховує) утриманий податок та збір до бюджету. При цьому податковий агент – професійний торговець цінними паперами, включаючи банк, з метою визначення об’єкта оподаткування під час виплати платнику податку доходу за придбані у нього інвестиційні активи враховує документально підтверджені витрати такого платника на придбання цих активів. Разом з тим, запровадження обов’язку податкового агента для професійного торговця цінними паперами, не звільняє фізичну особу-платника податку від обов’язку декларування результатів усіх операцій з купівлі та продажу інвестиційних активів, здійснених протягом звітного (податкового) року як на території України, так і за її межами.

Що порадити інвестору

Фондовий ринок пропонує інвестору великі можливості, але для того, щоб успішно ними скористатися, необхідно дотримуватися основних правил гри на ньому. 

1. Управління активами краще довірити професіоналам.

Управління активами довіряйте компанії, яка витримала перевірку часом, має досвід роботи і добру репутацію на фондовому ринку. Зверніть також увагу на суму активів, яка знаходиться в управлінні компанії. 

2. Не спокушайтеся надвисокою доходністю.

Постійно пам'ятайте про дві зворотні сторони інвестиційного процесу – доходність та ризик. Чим більша потенційна доходність, тим більший рівень ризику.

3. На фондовому ринку не буває поганої погоди.

Фондовому ринку будь-якої країни притаманні періоди підйому і спаду. За кожним зниженням або навіть падінням фондового ринку обов'язково приходить зростання. 

Про це часто забувають інвестори і тому зазнають збитків, передчасно продаючи свої цінні папери за низькими цінами. Корекція ринку - вдалий час для входження в інвестиційний фонд, тобто купівлі цінних паперів за зниженими цінами.

4. Не інвестуйте гроші на короткий строк.

Однією з головних передумов інвестування є час, на який Ви вкладаєте гроші. Якщо проаналізувати динаміку фондових ринків за 10-15 років, можна переконатися, що вони завжди зростають разом з розвитком економік країн. 

І якщо Вам здається, що на довгий час інвестувати недоцільно, цілком ймовірно, що через десять – двадцять років Ви дізнаєтесь про мільйонерів, які сьогодні вважають інакше. Час може навіть не дуже великі кошти перетворити у багатство, і саме час знижує вплив ризику на інвестиції до мінімуму. 

І навпаки, чим коротший строк інвестування, тим більше воно стає схожим на гру в казино, де все вирішує випадок.

Інвестиційні фонди – не спекулятивний інструмент, а інструмент довгострокових вкладень, вони не люблять «коротких» грошей і нагороджують терплячого інвестора. 

Ніколи не вкладайте у фондовий ринок гроші, які незабаром можуть стати у нагоді. Якщо цінні папери „впадуть” саме в такий момент, Ви можете зазнати збитків. 

5. Ніколи не інвестуйте свої останні гроші.

Експерти радять вкладати в інвестиційні фонди від 30% до 50% своїх заощаджень. Багато проблем виникає тоді, коли люди, не дотримуючись цього принципу, для придбання цінних паперів беруть кредити або позичають гроші у друзів, сусідів, родичів. Іншими словами, не купуйте торт, якщо на Вашому столі немає хліба і вина.

6. Акції завжди були і будуть вигіднішими за гроші.

Причина цього полягає в інфляції. Якщо Ви просто відкладаєте гроші, то з часом їх «з'їдає» інфляція і цінність грошей зменшується. Ви не можете сьогодні купити на Ваші гроші стільки ж, скільки могли купити десять років тому. Як інфляція зменшує вартість грошей, так вона збільшує вартість акцій. 

Акції є часткою власності в акціонерному товаристві, тобто часткою власності у товарах та послугах, які виробляє та надає це товариство. Якщо товари й послуги під впливом інфляції дорожчають, то дорожчими стають і акції підприємства, що їх виробляє.

Інвестиційні стратегії фондів

Відповідно до інвестиційної стратегії інвестиційні фонди можуть бути:

  • ризикованими (фонди акцій)

  • консервативними (фонди облігацій, фонди грошового ринку)

  • збалансованими (змішані за структурою активів). 

За своєю природою фонди акцій найбільш ризиковані, але й потенційно найбільш доходні.

У порівнянні з ними фонди облігацій найменш ризиковані і, відповідно, найменш доходні. Як правило, доходність таких фондів ледь перевищує банківський депозит. 

У збалансованих фондах ризики врівноважені, а доходність перевищує доходність консервативних фондів. 

Типи інвестиційних фондів

Залежно від порядку здійснення діяльності, інвестиційні фонди можуть бути трьох типів:

  • відкритого

  • інтервального

  • закритого

Цінні папери відкритого фонду інвестор може придбати або продати у будь-який робочий день тільки компанії з управління активами; відчуження цінних паперів третім особам не дозволяється, крім випадків правонаступництва, спадкоємства і дарування. 

Цінні папери інтервального фонду інвестор може продати лише протягом обумовленого в Проспекті емісії періоду (інтервалу). Протягом терміну їх розміщення і викупу компанією з управління активами обіг цінних паперів ІСІ інтервального типу на вторинному ринку обмежується. 

Відкриті та інтервальні фонди є переважно безстроковими (створеними на невизначений строк діяльності).

Інвестиційний фонд закритого типу може бути тільки строковим. Відповідно до законодавства ні компанія з управління активами, ні сам фонд не зобов'язані викуповувати цінні папери інвестора до моменту закриття фонду, при цьому цінні папери ІСІ закритого типу підлягають вільному обігу на ринку цінних паперів (їх можна продати третій особі, подарувати, використати як заставу).

Види інвестиційних фондів

За видами інвестиційні фонди можуть бути:

  • диверсифікованими 

або

  • недиверсифікованими

Диверсифіковані фонди жорстко контролюються за напрямками та обсягами інвестування у той чи інший актив.

Інвестиційні фонди відкритого та інтервального типу можуть бути тільки диверсифікованими.

Організаційно-правова форма фондів

За своєю організаційно-правовою формою фонди бувають:

  • пайовими

  • корпоративними

Корпоративний фонд є юридичною особою, що створюється у формі відкритого акціонерного товариства, а кожен учасник фонду є його повноправним акціонером. 

Компанія, яка управляє активами корпоративного фонду, здійснює свою діяльність на підставі відповідного договору.

Власник акції отримує право голосу на загальних зборах акціонерів, які періодично скликаються і на яких приймаються рішення щодо діяльності фонду. 

У випадках, передбачених законодавством, КУА може бути замінена за рішенням загальних зборів акціонерів.

Пайовий фонд, на відміну від корпоративного, не є юридичною особою

Активи пайового інвестиційного фонду належать інвесторам на правах спільної частковоївласності, знаходяться в управлінні компанії з управління активами, і облік по ним ведеться окремо від результатів господарської діяльності КУА.

Пайовий фонд створюється компанією з управління активами, яка випускає інвестиційні сертифікати фонду. Купуючи інвестиційні сертифікати, інвестори стають учасниками пайового фонду.