Усіх нас можна розрізняти за тими чи іншими ознаками – розумовими можливостями, фізичними даними, статусом в суспільстві тощо. Але в сучасних умовах підвищеної персональної відповідальності одним з найактуальніших є поділ всіх людей на тих, хто вміє розпоряджатися своїми грошима, і тих, хто про це навіть не замислюється. Кожен робить свій вибір сам і, відповідно, діє так, як вважає за потрібне. Проте людей, які живуть не лише сьогоднішнім днем, а й думають про своє фінансове майбутнє, з часом стає більше. Маючи стабільний дохід, вони намагаються не витрачати все, що потрапляє «в руки», а відкладати частину свого капіталу, щоб скористатися ним у майбутньому.

Як тільки ми починаємо витрачати менше, заощаджуючи частину свого доходу, наш капітал одразу стикається з найбільшим руйнівником грошей – інфляцією. Так вже побудована сучасна фінансова система – капітал, який не працює, піддається руйнівній інфляційній дії. Це тільки здається, що відкладених грошей скільки було, стільки й лишилося. Насправді не змінилася лише їхня номінальна вартість, а реальна вартість тане щодня. На рисунку 1 змодельовано знецінення в Україні 10 тис. грн. протягом останніх десяти років. Відкладені в скриньку на початку 2001 р. 10 тис. грн., до кінця 2010 р. перетворилися на реальні 3 тис. 115 грн. Ефект від таких заощаджень «вражаючий». Проте, це не означає, що заощаджувати сенсу немає. Ось тільки робити це потрібно правильно – капітал має не просто «лежати на печі», а працювати на свого власника і приносити йому дохід. Щоб примусити гроші працювати, потрібно вибрати правильний об’єкт для їхнього вкладення. Існує чимало загальновідомих інструментів, вкладення в які можуть частково вберегти гроші від інфляції, або навіть принести реальний дохід - нерухомість, дорогоцінні метали, банківський депозит тощо. Саме цими інвестиційними інструментами користується більшість українців. Проте, багато хто вже звернув увагу, що доходність цих активів ледве покриває темп інфляції. Виникає запитання – де той об’єкт для вкладення свого капіталу, який надасть можливість отримувати реальний дохід, який би значно перевищував темпи знецінення грошей?

 

Як правило, отримувати більш високі доходи дозволяє володіння бізнесом. Компанія з ефективним управлінням, що працює в перспективній галузі, здатна приносити своїм власниками високі прибутки, і це не таємниця. Ось тільки окремій людині з достатньо обмеженим власним капіталом створити таке підприємство зовсім не легко. Та й не треба. Людство давно вже винайшло, як практично кожна людина може стати власником частки того чи іншого бізнесу певної компанії. З’ясувалося, мільйони для цього не потрібні – достатньо лише дізнатися, що таке фондовий ринок, і зрозуміти, якими методами можна в нього інвестувати. Практично кожен з нас чув про торгівлю акціями та іншими цінними паперами, але мало хто уявляє собі, яким є саме український фондовий ринок, а тому й не використовує його можливості. Україна хоч і поступається фінансовою системою більш економічно розвинутим країнам, але фондовий ринок є й тут. Більше того, він активно розвивається, і можливостей на ньому стає все більше. На рисунку 2 за допомогою індексу біржі ПФТС змодельований результат десятирічних інвестицій в український фондовий ринок. Інвестувавши на початку 2001 р. 10 тис. грн., на кінець 2010 р. інвестор отримав 63 тис. 714 грн. реального доходу (враховуючи темпи інфляції, що наведені на рисунку 1). Як бачимо, розбіжності в двох наведених ситуаціях величезні: 10 тис. грн., сховані до шухляди, за 10 років зменшилися до 3-х тис., а 10 тис. грн., проінвестовані в акції українських підприємств, за той же період збільшилися до 60-ти тис. грн.

 

Швидкі темпи зростання фондового ринку України пов’язані з тим, що вітчизняна економіка є перехідною – такою, що тільки розвивається у напрямку ринку. Саме такий її стан, попри всі його недосконалості, надає інвесторам більше можливостей з точки зору доходності. Схожа динаміка фондового ринку спостерігається і в інших країнах з перехідною економікою – Польщі, Росії та інших.

 

 

Нас не дивує, коли ми чуємо про іноземні інвестиції в Україну. Але дуже дивує, коли раптом дізнаємося, що прибуток від акцій отримав сусід. Як він спромігся, адже це так складно, – думаємо ми. А насправді – і так, і ні. Торгувати самостійно – нелегко. Для цього потрібно добре розумітися на фінансових ринках і постійно відслідковувати їхню кон’юнктуру. Разом з тим, існують методи інвестицій у фондовий ринок, які доступні кожному – фонди спільного інвестування. Весь цивілізований світ, від професійних інвесторів до домогосподарок, давно вже використовує цей метод інвестицій, а віднедавна він став доступним і в Україні .

 

Інвестиційні фонди – це найпростіший інструмент для інвестування. Разом з тим, один з найбільш дохідних. Головна мета – об’єднати капітал багатьох учасників та ефективно його інвестувати. Для цього фонд має всі можливості – професійного управляючого, аналітиків, юристів і, найголовніше, достатньо ресурсів, щоб не вкладати всі кошти в одне або два підприємства, а проводити масштабну диверсифікацію, інвестуючи одразу в десятки найбільш ефективних компаній з різних галузей економіки. Так зменшуються ризики. Якщо раптом на якомусь підприємстві справи підуть не кращим чином і його акції знизяться в ціні, допоможуть інші позиції.

 

Щоб інвестувати у фонди спільного інвестування, інвестору спершу треба обрати компанію з управління активами. Від управляючої компанії багато чого залежить. На зростаючому ринку хороші результати демонструють чи не всі компанії, а ось захистити капітал інвесторів на падаючому ринку можуть лише справжні професіонали. Далі необхідно обрати сам фонд. Це також відповідальний процес. Усі фонди спільного інвестування розрізняються за своїми інвестиційними стратегіями, в залежності від того, які цінні папери та інші активи переважають в їхньому портфелі. На фондовому ринку торгуються цінні папери з різним рівнем ризику та доходності. Чим більше в портфелі фонду ризикованих активів, тим більш агресивною є його інвестиційна стратегія, і навпаки. Чим більш ризикованим є актив, тим більш потенційно доходним він є. Відповідно, якщо актив не несе великих ризиків, то й високого доходу від нього очікувати не треба. 

Більшість інвестиційних фондів використовують активне управління. Управляючий фондом постійно аналізує фондовий ринок, в залежності від поточної кон’юнктури ухвалює торгові рішення, оновлюючи та змінюючи портфель. Тож при активному управлінні результати інвестицій залежать не тільки від ситуації на ринку, а й від професійності управляючого фондом. Саме від управляючого залежить – програватиме фонд ринку чи випереджатиме його.

Окрім фондів з активним управлінням, існують пасивні фонди, що лише повторюють індекс фондового ринку або окремої галузі. Тут управляючий не вдається до особливих торгових рішень, а лише слідкує за тим, щоб структура портфеля фонду відповідала індексному кошику тієї чи іншої фондової біржі. Такі фонди називають індексними. Перевага цих фондів є в тому, що результати їхньої діяльності не залежать від конкретного управляючого, а виключно від ситуації на ринку. В Україні найбільш популярними є індекси двох фондових бірж – «ПФТС», який розраховується з 1997 р., та «Української біржі» (УБ), розрахунок якого почався 26 березня 2009 р. Біржові індекси розраховуються на підставі даних кращих за капіталізацією та ліквідністю українських компаній, що вважаються локомотивами української економіки. Враховуючи коротку історію вітчизняного фондового ринку, донедавна в Україні не було індексного фонду, який максимально точно наслідував би той чи інший індекс. Ситуація змінилася в березні 2011 р. з появою на ринку першого в Україні біржового індексного фонду «Індекс Української біржі», створеного спільними зусиллями компанії «КІНТО» та «Української біржі». Фонд з високою точністю повторює динаміку обраного індексу, а його інвестиційні сертифікати вільно обертаються на фондовій біржі як звичайні акції. Однією лише угодою на купівлю сертифікатів цього фонду інвестор купує одразу цілий портфель з 15 кращих українських підприємств. До того ж використати зростання української економіки та вітчизняного фондового ринку за допомогою цього фонду може кожний – від професійних інвесторів та спекулянтів з мільйонами гривень до пересічних громадян із невеликими сумами вкладень.

Почавши, не важко пересвідчитися, що інвестування – це захоплюючий інтелектуальний процес, який разом з певними ризиками відкриває безмежні можливості. Практично кожна людина протягом свого життя інвестує в той чи інший спосіб – в своє здоров’я, коли споживає здорову їжу, отримує враження на відпочинку або займається спортом; в свій інтелект, коли навчається та відкриває для себе щось нове; в своїх дітей, коли намагається дати їм лише найкраще. Фінансові інвестиції – не менш важливі, вони створюють грошові потоки, і в сучасному світі знати про них більше зобов’язаний кожний.